Як відкосити від школи? Шкідливі поради від героїв «Київ вдень та вночі»

КДН_1_сентября_все

Незабаром 1 вересня. У День знань вже знайомі нам герої і «новачки» серіаліті Нового каналу розповіли про улюблені і нелюбимі предмети у школі, витівки і двійках у щоденниках.

Альбіна йшла за довідкою до мами

КДН_1_сентября_Альбина

 – Взагалі у школі я навчалася добре, і майже не прогулювала. Та якщо вже припікало, то в мене був фірмовий рецепт «відкосу». Я говорила, що в мене болить живіт. І йшла до медсестри. А медсестрою була моя мама! І вона відпускала мене додому. У нас завжди були хороші стосунки. Другий варіант – сидіти з дуже сумним обличчям, а коли тебе запитають, що трапилося, почати скаржитися.

А ще я часто отримувала зауваження за неуважність. Могла сидіти і дивитися на викладача, але при цьому думати про щось своє або слухати розмови оточуючих. І коли вчитель запитував: «Альбіно, а що я зараз сказав?», я просто не розуміла, в чому справа.

Макс «Фізрук» Сосновський ненавидів фізкультуру

КДН_1_сентября_Макс

 – У школі, хоч як це дивно, найбільше я не любив фізкультуру. Бо не вмів підтягуватися. Та й взагалі будь-які нормативи мене жахали. Та й узагалі вчився я погано, бо не любив навчання. І завжди мріяв про щось високе.

Щоб прогуляти уроки, говорив, що в мене болить голова. Я жив близько біля школи, і замість уроків йшов додому і дивився мультики. Ми тоді щойно підключили кабельне телебачення. Погодьтеся, дивитися телевізор значно цікавіше, ніж сидіти на математиці. Потім мама дізналася про мої «відкоси» і насварила мене. Забув сказати: мої мама і тато – вчителі. Тож після прогулів у мене почалося веселе життя. Спершу мене перевели до мами в школу, потім до тата, щоб хоч якось підтягнути у навчанні. Тому що я не міг навіть правильно написати формулу H2O і думав, що це чиїсь ініціали.

Семен ішов по-англійськи

Семен

 – Я любив хімію. Хоч зараз нічого не пам’ятаю, але в школі я запалював! У мене завжди було «12» з цього предмету. Іноді навіть робив іншим «домашку» з хімії за гроші. А найбільше не любив, напевно, українську літературу. Мене дратували книжки про село і нещастя. Сюжет скрізь однаковий: хтось когось любить, а той його ні, і хтось помирає. У школі я постійно отримував зауваження за особисті розмови на уроках. Любив пожартувати вголос під час занять. А ще двічі розбивав вікна. Але випадково…

Я жодного разу в житті не прогулював школу! Зате універ – часто. І відмазок, якщо чесно, не вигадував. Мені здається, найкраще сказати, як є: ну, проспав чи погано було…

Ярослава прикидалася хворою

Яся

 – Якщо мені не хотілося йти до школи, я говорила, що хворію. Сильно кашляла, гріла градусник. Але взагалі нікому не раджу прогулювати уроки. Народ, вам все це потім стане в нагоді!

У школі я найбільше любила фізкультуру. А найменше – економіку. Найсмішніше, що зараз я навчаюся на економіста.

Назар звалював вину на потяги

Назар

 – Мій будинок від школи відокремлювали залізничні колії. І вони були найкращою відмазкою! Я просто говорив учителям, що не зміг вчасно прийти на урок, тому що йшли два товарняки, один за одним. І все. І ніяк. Стояв, мовляв, чекав.

А взагалі у школі я був бунтарем – постійно підбивав усіх прогулювати уроки. Потім брав всю провину на себе. Робив чесні очі, обіцяв виправитися, і викладачі завжди мені вибачали.

Я часто приносив додому «червоний» щоденник. За розмови на уроках, за ігри в наклейки-кепси. Моїм батькам постійно писали гнівні послання, а якось навіть викликали до школи. На щастя, мої батьки мене дуже розуміли. У школі вони говорили: «Ну все, йому хана!» А вдома потім: «Назаре, поводься так, щоб нам більше до школи не доводилося ходити». І на цьому моє покарання закінчувалося.

Настя відмовлялася прогулювати школу

Настя

 – От чесно: школу не прогулювала. Тому що ненавиділа сидіти вдома – там же так нудно! Навіть якщо погана погода чи застуда, і мама каже: «Сиди вдома», я все одно йшла до школи.

А ще у школі я була справжнім професіоналом у списуванні. Робила це красиво, і майже ніколи не попадалася.

ЦІКАВО

Олександр Володимирович заблукав у школі

КДН_1_сентября_Саша

Для одного з героїв «Київ вдень та вночі» 1 вересня – не просто день початку навчального року, а ще й день його народження! Народитися у свято знань «пощастило» Олександру Володимировичу.

 – У дитинстві я був дуже неуважним і розсіяним. Щоденник не вів, за розкладом не стежив. І на уроки зазвичай потрапляв завдяки однокласникам. Зустрічав когось у холі – і мене відводили в потрібний кабінет. Якось я спізнився. Жодного однокласника внизу вже не було. А я просто не знав, який у мене зараз предмет. Довелося чекати перерви, шукати своїх, і йти вже на наступний урок.

Улюбленим предметом у школі була фізкультура, тому що на ній можна було пограти у футбол. А ще любив історію. Завжди уявляв, як відбувалися ці захоплення, інтриги. Може, тому я і став слідчим?

Нові випуски серіаліті «Київ вдень та вночі» – з вівторка по четвер о 21:00 і по п’ятницях о 21:30 на Новому каналі!

Загрузка...